Останнім часом, індустрія криптоактивів знову стала в центрі уваги, цього разу через юридичний спір, що стосується прав на приватність та свободи слова. Засновник мережі Tron Сунь Юйчен подав позов до федерального суду США та попросив тимчасове обмеження, звинувативши Bloomberg у публікації несанкціонованої приватної фінансової інформації у своєму індексі мільярдерів.
Причини події можна віднести до лютого цього року, коли Bloomberg активно звернувся до команди Сунь Юйченя з проханням включити його до списку мільярдерів. Bloomberg пообіцяв зберігати в таємниці чутливу інформацію, надану Сунь Юйченем (таку як дані про криптоактиви), і використовувати її лише для внутрішньої оцінки активів. Однак ситуація змінилася в кінці липня, коли команда Сунь Юйченя виявила, що один із журналістів Bloomberg процитував ці конфіденційні дані в не пов'язаній статті. Ще більше занепокоєння викликало те, що в оновленому 12 серпня списку мільярдерів Bloomberg детально розкрив стан активів Сунь Юйченя в Tron та вказав, що його багатство в основному походить від криптоактивів.
Синь Юйчжень вважає, що дії Bloomberg не лише спотворюють його активи, але й відрізняються від підходів інших багатіїв у сфері криптоактивів. Ще серйозніше, таке детальне розкриття може поставити Синь Юйчжень під загрозу безпеки, таку як крадіжка, хакерські атаки, викрадення або навіть тілесні ушкодження.
У відповідь на звинувачення, агентство Bloomberg жорстко відреагувало у листі, надісланому до суду. Вони вважають, що тимчасова заборона втратила сенс, оскільки відповідні матеріали були опубліковані до подачі заявки Сунь Юйченя. Крім того, Bloomberg заявило, що буде захищати свою позицію посилаючись на свободу преси, вважаючи, що обмеження висвітлення серйозно зашкодить суспільним інтересам.
Цей спір викликав глибокі роздуми про межі особистих прав на приватність та свободу слова. В епоху інформації, як знайти баланс між захистом особистої приватності та правом громадськості на інформацію, особливо коли йдеться про публічних осіб, стає складним питанням. Результат цієї справи може мати важливий вплив на обробку подібних ситуацій у майбутньому, і варто уважно стежити за цим.
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Останнім часом, індустрія криптоактивів знову стала в центрі уваги, цього разу через юридичний спір, що стосується прав на приватність та свободи слова. Засновник мережі Tron Сунь Юйчен подав позов до федерального суду США та попросив тимчасове обмеження, звинувативши Bloomberg у публікації несанкціонованої приватної фінансової інформації у своєму індексі мільярдерів.
Причини події можна віднести до лютого цього року, коли Bloomberg активно звернувся до команди Сунь Юйченя з проханням включити його до списку мільярдерів. Bloomberg пообіцяв зберігати в таємниці чутливу інформацію, надану Сунь Юйченем (таку як дані про криптоактиви), і використовувати її лише для внутрішньої оцінки активів. Однак ситуація змінилася в кінці липня, коли команда Сунь Юйченя виявила, що один із журналістів Bloomberg процитував ці конфіденційні дані в не пов'язаній статті. Ще більше занепокоєння викликало те, що в оновленому 12 серпня списку мільярдерів Bloomberg детально розкрив стан активів Сунь Юйченя в Tron та вказав, що його багатство в основному походить від криптоактивів.
Синь Юйчжень вважає, що дії Bloomberg не лише спотворюють його активи, але й відрізняються від підходів інших багатіїв у сфері криптоактивів. Ще серйозніше, таке детальне розкриття може поставити Синь Юйчжень під загрозу безпеки, таку як крадіжка, хакерські атаки, викрадення або навіть тілесні ушкодження.
У відповідь на звинувачення, агентство Bloomberg жорстко відреагувало у листі, надісланому до суду. Вони вважають, що тимчасова заборона втратила сенс, оскільки відповідні матеріали були опубліковані до подачі заявки Сунь Юйченя. Крім того, Bloomberg заявило, що буде захищати свою позицію посилаючись на свободу преси, вважаючи, що обмеження висвітлення серйозно зашкодить суспільним інтересам.
Цей спір викликав глибокі роздуми про межі особистих прав на приватність та свободу слова. В епоху інформації, як знайти баланс між захистом особистої приватності та правом громадськості на інформацію, особливо коли йдеться про публічних осіб, стає складним питанням. Результат цієї справи може мати важливий вплив на обробку подібних ситуацій у майбутньому, і варто уважно стежити за цим.